Історія села Кривець
Село Кривець Богородчанського району Івано-Франківської області розташоване в 17 кілометрах їзди від районного центру смт. Богородчани та за 50 кілометрів від міста Івано-Франківськ. Через село проходить дорога Івано-Франківськ – Гута, яка має районне значення. Територія Кривецької сільської ради становить 1840 га землі. Кількість дворів – 515. Кількість населення - 1870 чоловік. Поштовий індекс – 77733.Коли їдемо по дорозі Івано-Франківськ – Гута, одразу за селом Раковець повертаємо направо і перед нами відкривається мальовниче передгірське село Кривець, яке змійкою розкинулось на північ від річки Бистриця-Солотвинська.
Село Кривець розташоване в прекрасній місцевості. З трьох сторін воно оточене лісом і горами, які створюють неповторний природний колорит села. Село має досить вигідне розташування. З південної сторони через ліс є вихід на села Маняву, Кричку, Яблуньку; із західної – на Богрівку, Луквицю, Міжгір’я і далі на територію Рожнятівського району ( Ясень, Сливки ). З північної сторони село межує з Космачем, а на південному-сході – з Раковцем.
Клімат села - помірно-континентальний, вологий, з прохолодним літом та м’якою зимою. Середня літня температура становить +18 градусів, середня зимова температура – - 6 градусів.
Через село протікає річка Бистриця Солотвинська, два потічки – Кривчик і Потічок.
Кривець багатий на різноманітні природні ресурси. Зокрема, в селі є поклади торфу (урочище Соснина), а також зосередженні великі лісові ресурси.
Економіка на території Кривецької сільської ради представлена Солотвинським держлісгоспом, а також суб’єктами малого бізнесу, який в основному представлений закладами торгівлі та сферою послуг. В селі функціонує будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, 10 закладів торгівлі, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, в якій навчається 214 учнів.
У селі Кривець діє дві релігійні конфесії – греко-католицька (відправляє богослужіння в церкві Чуда Святого Архангела Михаїла) і православна (відправляє богослужіння в церкві Чуда Пресвятого Михаїла в Хонах ) .
На території села в 1967 році побудовано обеліск воїнам, що брали участь в Другій світовій війні, а в 1993 році насипано символічну могилу борцям за волю і незалежність України.
Перша письмова згадка, перекази та легенди пов’язані з виникненням села Кривець
Село Кривець Богородчанського району Івано-Франківської області є одним із тих сіл, які беруть свій початок з сивої давнини. Відомо, що перша письмова згадка про село датується 1610 роком. Проте достеменну дату виникнення села вказати важко, тому що населений пункт не виникає водночас із першою згадкою про нього, а раніше зазначеної дати. Так було і з Кривцем. Спочатку виникло поселення, навколо якого почали оселятися люди. Найбільш вірогідно, що це територія поблизу річки Бистриця-Солотвинська. З цієї території і розпочалось заселення. Тому вважають, що село виникло приблизно в ХІІІ-ХІV столітті.
Звідки пішла назва села Кривець? За однією з версій назва «Кривець» утворена семантичним шляхом від однойменного гідроніма – назви потоку, на берегах якого виникло поселення. Первісне значення - «Поселення, що виникло на потоці Кривець». В основі гідроніма лежить апелятив кривець, що означає «кривизна».
Однак більш поширеною є версія, згідно якої назва села пов’язана з великою кількістю пролитої крові.
Як і увесь наш край, в ХІІІ-ХVI століттях село терпіло від монголо-татарських нападів. За розповідями старожилів, одного літнього дня зі сторони села Кричка налетіли вороги. Страшна битва відбулась біля потічка, що називався Кривець ( від слова "кривий" ). Багато людей було посічено, аж кров текла по потічку. „ І тут можна було бачити і чути страшний тріск списів і стук щитів, стріли затьмарювали світло, так, що не видно було неба за стрілами, а була тьма від безлічі стріл татарських, і скрізь текла кров, як вода… І стікала ця кров у потічок ”.
І тому цю частину села назвали Посіч, а село Кровець ( від слова "кров" ). Пізніше населення стали називати цю місцевість Кривець. Одні вчені вважають, що просто букву "о" замінили на "и", а інші, що назвали село як потічок - Кривець.
Сучасний стан села Кривець.
Національно-демократичний рух кінця 80-х років ХХ ст. в Україні спонукав до повернення історичної справедливості. 24 серпня 1991 року Верховна Рада України проголосила незалежність Української держави. З цього часу розпочався новий виток історії села Кривець.
З проголошенням незалежності України село Кривець стало самостійним адміністративним утворенням. В 1991 році створено Кривецьку сільську Раду, першим головою якої жителі села обрали Атаманюка Богдана Михайловича. Він керував селом в період з 1991 по 2005 роки. У 2005-2010 роках головою сільської Ради обрали Гуменяк Марію Миколаївну, а в 2010 році знову Атаманюка Богдана Михайловича.
З відновленням незалежності України суттєво змінилась економічна ситуація, адже відбувся перехід від адміністративно-командної економіки до ринкових відносин. Це спричинило до появи нових форм господарювання в селі.
Найперше реорганізації зазнав колгосп «Верховина», який було розділено і на базі кривецької бригади створено нове самостійне господарство, назване на честь української поетеси Лесі Українки. Головою Спілки селян імені Лесі Українки був обраний Зіняк Іван Михайлович (1990-1993 рр.), а пізніше – Данилюк Михайло Миколайович (1993-2005 рр.). Однак поступово спілка селян не витримала нових ринкових умов, стала збитковою і в 2005 році припинила своє існування. Всі землі і майно колишнього колгоспу були розпайовані між його працівниками.
Поширення в селі Кривець отримала підприємницька діяльність. Однак вона в основному представлена закладами торгівлі та відпочинку. В селі функціонує 10 магазинів, 2 кафе.
Село Кривець багатий своїми лісовими ресурсами. Активну промислову діяльність на території села проводить Солотвинський держлісгосп, а також деякі місцеві підприємці, які займаються переробкою деревини. Зокрема, в селі функціонує 3 пилорами, що займаються виготовленням пиломатеріалів, малі підприємства з виготовлення дерев’яної вагонки.
Представлене село і закладами соціальної сфери. На території села Кривець функціонують школа, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека, пошта.
Освітні послуги в селі здійснює Кривецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - це загальноосвітній навчальний заклад, в якому навчається 214 учнів і працюють 34 вчителі. В минулому школа була розташована в 4 нетипових пристосованих до навчання корпусах. Корпус №1 побудований в 1962 році, корпус №2 – в 1924 році, корпус №3 – 1977 році, корпус №4 – в 1903 році. В школі нараховується 11 навчальних класних кімнат, бібліотека, учительська, спортзал, майстерня, їдальня. Проте 8 вересня 2011 року в селі Кривець було відкрито нову сучасну школу, в якій діти мають змогу отримати значно кращі знання.
Будинок культури розташований в центрі села. В приміщені будинку культури також знаходиться сільська бібліотека, сільська Рада і фельдшерсько-акушерський пункт. Тут проводяться різноманітні виступи аматорів сцени, свята, дискотеки.
В наш складний час, коли людину на кожному кроці спіткають суцільні проблеми важливе місце належить релігії. Саме віра в Бога рятує людину від необдуманих кроків. Люди приходять до церкви, щоб очистити свої душі, віддати пошану Богові, а від нього одержати добро і щастя для всієї родини.
В селі Кривець функціонує дві релігійні конфесії - греко-католицька (відправляє богослужіння в церкві Чуда Святого Архангела Михаїла, яка розташована в центрі села) і православна (відправляє богослужіння в церкві Чуда Пресвятого Михаїла в Хонах, яка розташована при в'їзді в село) .
18 вересня 2011 року для православної громади села Кривець (це 56 дворів) запам'ятається надовго. Саме цього дня відбулося відкриття новозбудованої церкви „ Чуда Пресвятого Михаїла в Хонах ”. Тепер православні мешканці села матимуть змогу відправляти Служби Божі та усі ритуальні дійства не в капличці, як раніше, а в просторій, ошатній церкві, яку збудували своїми руками.
Основною проблемою села Кривець на сучасному етапі є безробіття. Раніше більшість мешканців села мала стабільні заробітки у місцевому колгоспі, а також – в лісокомбінаті у селищі Дзвиняч і в тутешній філії Івано-Франківського заводу «Промприлад». Згодом усе це розвалилося і запропонувати щось замість зруйнованого нова «старообрядна» українська влада не спромоглася. Кривчани рятуються хто як може. Здебільшого через сотні-тисячі кілометрів від рідного дому вони виїздять на заробітки. Зокрема, можна назвати такі заробітчанські адреси земляків: Київ і Київська область, Донецьк, Одеса, Анапа (Краснодарський край в Росії), Москва,Санкт-Петербург, Тюмень, Польща, Словаччина, Чехія, Греція, Італія, Іспанія, Ізраїль, Канада і США. Так, розкидало по світах людей лише з одного прикарпатського села. Люди їдуть за кордон, щоб прогодувати і утримувати свої сім’ї. В основному жителі села займаються на заробітках будівельними та сільськогосподарськими роботами. Поїхавши на заробітки ніхто не знає, в яких умовах буде працювати, чи отримає зароблені гроші, а чи не загине десь на будівництві.
Однак, всупереч всьому село живе, розвивається, тут народжуються діти, а це означає, що воно існуватиме на карті України.
