Школа у Кривці: мрія, що стала дійсністю.
Саме під таким заголовком вийшла друком районна газета «Слово народу» 10 вересня 2011 р., яка розповіла про відкриття 8 вересня 2011 р. нового приміщення школи в селі Кривець. Ось зміст цієї статті.
Якщо озирнутися в минуле, то найбільш правильно буде сказати так: нова школа у Кривці починалася зі... страйку. Це було у 2008 році, коли кривецькі батьки, втомившись від очікування, що пора вже і їхнім дітям створити нормальні умови для навчання, просто-напросто не пустили своїх чад до школи, зірвавши таким чином свято Першого дзвоника і початок навчального року. Акція протесту не минула безслідно. Того ж таки 1 вересня тодішні керівники районної влади виїхали на перемовини зі страйкарями, хоча й самі добре знали, що навчаються кривецькі школярі в жахливих умовах: мало не сторічної давності приміщення були заражені грибком, важке повітря, тіснота, підсліпуваті віконця – чи скажеш, що надворі XXI століття?!
Майже одразу після вибуху батьківського гніву на майданчику, де було заплановане спорудження нової школи, закипіла робота: приватне підприємство "Надія" взялося за фундамент і зведення стін. У швидкому часі виріс перший поверх майбутньої двоповерхової будівлі і так само швидко через нестачу грошей будівництво було призупинене. На два роки.
Восени 2010-го голова райдержадміністрації Володимир Єфімчук запросив у Кривець голову ОДА Михайла Вишиванюка, показав приміщення, у яких навчаються діти, показав "заморожене" будівництво школи, переконав обласне
керівництво у тому, що район самостійно не знайде кошти на продовження будівельних робіт (а в тому,, що їх треба продовжувати, ніхто не сумнівався, аби, принаймні, не пропадало уже зроблене) і будівництву у Кривці було задано новий імпульс. Державне фінансування склало більше 6 мільйонів гривень, наглядом за веденням робіт зайнялося управління капітального будівництва області, а їх безпосереднім виконанням - ТзОВ "Позитив- ІФ" (керівник Василь Чобанюк).
Самі роботи розпочалися цьогорічної весни. Насамперед треба було врятувати замоклі і знищені стіни першого поверху, на що пішло більше 8 тонн металу, більше 20 кубів бетонного розчину, близько 600 квадратних метрів армованої сітки та багато інших матеріалів. Зусилля будівельників принесли очікуваний результат і роботи на спорудженні школи продовжились.
Отоді й визріла фантастична, як на ту пору, думка: справити новосілля 1 вересня, тобто через якихось чотири місяці. Не всі, мабуть, вірили, що це реально. Та Василь Михайлович Чобанюк із працівниками "Позитиву" спокійно і впевнено робив свою справу. Не буде перебільшенням сказати, що він тут днював і ночував. І тішився з кожного кроку у веденні будівництва: ось поставили перекриття між двома поверхами; ось звели стіни другого; ось уже покрівля вимальовується; ось уже споруду поштукатурено; вкладено вікна і двері, ось постелено підлоги...
Усіма цими проблемами гостро переймалися ще як мінімум троє чоловік: голова райдержадміністрації Володимир Єфімчук. який і як керівник району, і як депутат районної ради від Кривця докладав усіх зусиль до успішного провадження будівництва; директор школи Ірина Кузишин, яка разом з колегами-педагогами і двома сотнями вихованців мріяла про нову школу і готова була й сама брати в руки будь-який будівельний інструмент; сільський голова Богдан Атаманюк, який організовував на підсобні роботи жителів села. Так і минуло літо. Напружене, в клопотах, але з бажаним результатом. Правда новосілля не вдалося справити 1 вересня, хоча свято Першого дзвоника відбувалось уже на подвір'ї нової школи. А її відкриття запланували тижнем пізніше. Й ось він наступив, цей довгоочікуваний урочистий день. Навіть
дощові хмари, які ходили по небу, не могли затьмарити святкового настрою
усіх, хто поспішав 8 вересня до новозбудованої шкільної оселі. З хлібом-
сіллю зустрічали тут шанованих гостей - голову облдержадміністрації новозбудована Кривецька школа Михайла Вишиванюка, голову обласної ради Олександра Сича, голову РДА Володимира Єфімчука, будівельників, керівників районних та обласних організацій і установ, які в міру професійної компетенції і можливостей доклалися до спорудження школи у Кривці.
Статистика засвідчує, що це 124-та школа відкрита в нашій області за 20 років Незалежності України, - сказав у своєму привітальному слові Михайло Вишиванюк. – Сьогодні ми здаємо її першу чергу, тому що другою стане спортивний зал із плавальним басейном. Ця урочистість стала можливою завдяки високопрофесійній роботі будівельників і великій підмозі педагогічного колективу, батьків, жителів села Тобто спорудження школи ще раз засвідчило, що тільки згода будує, що тільки у єдності і злагодженості дій приходить бажаний результат.- Кілька місяців тому тут стояли голі цегляні стіни і старі приміщення, до яких, не сумніваюся, не хотілося повертатися ані вчителям, ані учням. Сьогодні ж дзвоник кличе усіх нас до просторих коридорів, світлих класів новозбудованої школи, - говорив на урочистостях Олександр Сич. - Ось так кожною школою, кожним садоч¬ком, кожною церквою, кожною іншою значимою спорудою ми будуємо нашу державу, яку хочемо бачити багатою, красивою, у якій хочемо жити гідно і заможно.
- Сьогоднішній день - це день здійснення давньої мрії усіх жителів Кривця, - справедливо зазначив голова райдержадмінісграції Володимир Єфімчук. - Це свято дуже довгоочікуване і дуже вистраждане. Воно ще більше здружило, об'єднало вашу сільську родину. Усі відчули: громада - то справді велика сила. І було дуже приємно, дуже хвилююче, коли батьки приходили й питали: що треба допомогти, де треба чистити чи мити? Школа розрахована на 280 учнівських місць. Сюди підведено усі комунікації, воду, сучасну котельню на газовому опаленні. А далі були подарунки і нагороди. Від обласної влади школа отримала мультимедійний комплекс, від районної - телевізор та відеокамеру. Директору школи Ірині Дмитрівні Кузишин дістався цінний подарунок - годинник голови ОДА та обласної ради, вчительському колективу і тех¬нічному персоналу за велику допо¬могу в опоряджувальних роботах - Почесна грамота обласних керівників, сільському голові Богдану Атаманюку - Подяка голови обласної ради та відзнака районної влади "За заслуги перед Богородчанським районом". Грамотами і подяками відзначено багатьох будівельників, керівників організацій і установ, які наближали у Кривці свято.
Наступає ще один урочистий момент - керівник фірми-підрядчика Василь Чобанюк вручає директору школи символічний ключ від нової шкільної оселі. Перерізано стрічку. Священики обох конфесій села освя¬чують приміщення. А школярі з нетерпінням чекають, щоб забігти до свого класу. Саме забігти. Особливо "хворіє" цим малеча, якій так і кортить пробігтися широким і світлим коридором, гайнути сходами на другий поверх і вернутися назад, а як гукнеш слово, така луна котиться! І якось навіть не хочеться сварити за це дітей. Вони так довго тіснилися у підсліпуватих класах-хатинках, що мусять ще якийсь тиждень-два давати волю новим почуттям і відчуттям. Не забуваючи, звичайно, що у такій школі просто таки не пасує вчитися погано. І вони готові до серйозної, плідної праці. Щасливого ж тобі плавання, шкільний кораблику, у бурхливому морі життя!
(Школа у Кривці: мрія, що стала дійсністю. // Слово народу. – 2011 - 10 вересня – С. 1-2 )